Молодіжний екотабір «Чисті узбережжя р. Теребля – 2012»

11-16 червня 2012 р., у с.Вільшани, Хустського р-ну, Закарпатської обл. пройшов всеукраїнський Молодіжний екотабір «Чисті узбережжя р.Теребля – 2012». Акція була ініційована та організована спільними зусиллями активістів Громадської екологічної організації „Екопоступ” (м.Львів) та керівників екологічного гуртка географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ігорем Рожком, Іриною Койновою та Романом Гуляничом. Підтримана керівниками Дитячого центру туризму, спорту та екскурсій Сихівського району м.Львова Теодором Олачом та Михайлом Малкушом та директором Теребле-Ріцької ГЕС Олегом Ігнатко.
Екотабір проводився в рамках Міжнародного дня очистки водойм – глобальної екологічної акції, що проводиться щорічно в різних країнах світу вже 10 років. 

   
   
   
   
       


Основною метою екотабору було очищення від побутових відходів узбережжя р. Теребля та поверхні Вільшанського водосховища, яке забезпечує роботу унікальної Теребле-Ріцької гідроелектростанції у Хустському районі (Закарпаття) – єдиної  в Україні ГЕС, що розташована в долинах двох річок Тереблі та Ріки.
Унікальні природні умови району будівництва дозволили народитися незвичайному інженерному рішенню. Дві річки Теребля і Ріка протікають майже паралельно, але на різних за висотою рівнях і розділені гірським хребтом Бовцарський Верх. Тому виникала можливість використання природного перепаду: воду із басейну р. Теребля пропонувалося скидати у басейн р. Ріка, що значно підвищувало потужність водного потоку. На р.Теребля, що протікає в с.Вільшани Хустського району було побудовано греблю і створене водосховище. Між річками споруджено дериваційний тунель завдовжки 3,7 км, яким води ріки Тереблі обертають турбіни ГЕС і потрапляють до річки Ріка у с.Нижній Бистрий. З’єднані воєдино води цих річок щороку виробляють в середньому 123 млн. кВт-годин електроенергії.
Збудована Теребле-Ріцька ГЕС в 1949-1955 роках. Перший промисловий струм одержано в 1956 р. Потужність 27 000 кВт.
Площа водного дзеркала Вільшанського водосховища - 1,6 км?, об'єм 23,7 млн. м?. Середня глибина водосховища 8 м, довжина - понад 10 км, пересічна ширина – 100 м.
Останні роки дуже гостро стоїть проблема засмічення водного дзеркала Вільшанського водосховища та узбережжя р. Теребля побутовими відходами. Об’єми сміття настільки великі, що спотворюють естетичну привабливість ландшафтів та загрожують нормальному функціонуванню ГЕС.
У всеукраїнському молодіжному екологічному таборі  «Чисті узбережжя р.Теребля – 2012» прийняла участь свідома, активна та небайдужа до екологічних проблем молодь з різних куточків України. Зокрема: активісти ГЕО „Екопоступ”, студенти, аспіранти та випускники географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, студенти Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С.Дем’янчука (м. Рівне), студент Національного університету Києво-Могилянська академія, школярі-гуртківці Дитячого центру туризму, спорту та екскурсій Сихівського району м.Львова, члени Федерації спортивного туризму Львівської області. 
Загалом у акції прийняли участь 42 учасника. Наймолодшими, але дуже завзятими учасниками були Флисник Олена (10 років) учениця 6 класу Львівського НВК школи-ліцею „Оріана” та Остаплюк Софія  (11 років) учениця 6 класу Дублянської середньої школи Жовківського р-ну Львівської області.
Не дивлячись на дощову погоду та невисоку для літа температуру акція пройшла успішно й результативно.    Ліквідовані три „пластикових острова” нижче греблі Теребле-Ріцької ГЕС на річці Теребля.  За допомогою катамаранів прибрана частина водного дзеркала Вільшанського водосховища та прибережні території. 95 % зібраного побутового сміття становлять пластикові пляшки, що є найбільшою небезпекою для довкілля, оскільки не розкладаються природним шляхом.
Зібране сміття було відсортоване на 5 категорій – пластикові пляшки по кольору (прозорі, коричневі, зелені), скляні пляшки та інші побутові відходи. Загальний об’єм зібраних під час акції відходів становив близько 100 куб.м. Пластикові пляшки загальною масою близько 2 тон спресовані та відправлені на переробку. Інше сміття вивезено на сміттєзвалище. Загалом всередньому  кожен учасник екоакції зібрав 2,5 куб.м відходів. Для порівняння – за статистичними даними середній об’єм утворення побутових відходів 1 міського жителя України становить 1,4 куб.м. в рік.
У межах проведення екотабору пройшли змагання „Закарпатські Амазонки”, конкурс „Найоригінальніша знахідка”, марафон авторської пісні тощо. В рамках екотабору учасники не лише добре попрацювали, але й відпочили. Були проведені цікаві екскурсії териорією НПП „Синевир”, музей лісосплаву, реабілітаційний центр для бурих ведмедів, мандрівка на плоті по озеру Синевир, історико краєзнавчий музей у візит центрі НПП „Синевир”.
Підтримали проведення екотабору фінансово, організаційно та інформаційно різноманітні організації та установи м.Львова та Хустського району Закарпатської області. Директор Теребле-Ріцької ГЕС Ігнатко О.І., фірма ТзОВ „СТ Патріот”, „Ком-Еко Львів”, керівництво Хустської районної державної адміністрації та Хустської районної ради, голова Вільшанської селищної ради, дирекція НПП „Синевир”, Інтернет-газета „Вголос”, туристичний  клуб „Аргонавт – Манівці” (м.Львів).
На закриття екотабору приїхали представники влади Хустського району. Вони зазначили, що проблема засмічення водних об’єктів для їхнього району надзвичайно актуальна і вони вдячні активістам ГЕО «Екопоступ» Роману Гуляничу, Ігору Рожкові та Ірині Койновій за організацію такої масштабної акції. Зроблена робота повинна привернути увагу місцевої влади та населення до проблеми організації збору твердих побутових відходів у всіх населених пунктах.
Всі учасники нагороджені грамотами-подяками від Хустської районної державної адміністрації, Хустської районної ради, ГЕО „Екопоступ” та цінними призами від магазину "Росіньйол" і одного з організаторів акції – Романа Гулянича. 
Нажаль одноразовою акцією проблему засмічення побутовими відходами Вільшанського водосховища не вирішиш.
Організатори екоакції мають своє бачення покращення екологічного стану унікальних територій.
Координатор проекту «Чисті узбережжя річки Теребля – 2012» Роман Гулянич:

- На мою думку, ситуація з забрудненням Вільшанського водосховища критична і зневажати нею ні в якому разі не можна. Керівництво Теребле-Ріцької ГЕС прикладає багато зусиль для очищення водного дзеркала та берегової лінії водойми від побутових відходів, але, на жаль, одноосібно їм не подолати пластикового змія. Справа в тому, що основними забруднювачами річки Теребля є місцеве населення сіл Міжгірського району, що розташовані вище по течії ріки, а саме водосховище розташоване в межах Хустського району. У населених пунктах Міжгірського району до цього часу не організовано збір та вивіз побутового сміття, і тому єдиним шляхом позбутися сміття – викинути його в річку, яка приносить це сміття у водосховище. Тому важливо, щоб влада Хустського та Міжгірського районів об’єднала зусилля по вирішенню даної проблеми.

          Доцент кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, керівник студентського екологічного гуртка Ігор Рожко:
-  потрібно зрозуміти, що побутові відходи це не сміття, а вторинна сировина, яку необхідно використовувати. Це дає великий ефект як з екологічної, так і з економічної точки зору. Правильна організація збору і вторинне використання побутових відходів дозволяє позбутися забруднення, зменшити площі земель під сміттєзвалищами, економити енергію та первинні ресурси, наприклад деревину чи нафту. У конкретному випадку від наявності величезної кількості відходів потерпає місцева економіка, оскільки втрачається багато цінної безкоштовної сировини. Крім того територія є надзвичайно привабливою для розвитку туризму, а засмічене водосховище непридатне для рекреаційної діяльності.
Президент ГЕО «Екопоступ» Ірина Койнова:
- вирішувати проблему засмічення потрібно комплексно: налагодити збір та вивіз на переробку побутових відходів, проводити широку екоосвітню роботу серед місцевого населення. Залучити до цього потрібно місцеву владу, освітні заклади і церкву. Важливим кроком покращення ситуації є посилення контролю з боку державної екологічної інспекції Закарпатської області за дотриманням природоохоронного законодавства, адже місцеве населення засмічує прибережну водоохоронну смугу річки Теребля та Вільшанського водосховища, а за це передбачені покарання і чималі штрафи. 
Організатори та учасники акції мають надію, що своїми діями привернули увагу місцевого населення та влади до проблем засмічення довкілля і збереження унікальних природних територій.